Ода стратегічному програмуванню
Автор: Фітель Данило Романович
Ода стратегічному програмуванню
Сідаючи за свій робочий стіл
З запасами ентузіазму й кави,
Заходить у систему технофіл –
І зразу у редактор Сі чи Джави.
«Все зрозуміло», — скажем ми собі,
Діагноз встновивши однозначно.
Зітхнувши, нарікаєм необачно
Йому подібних словом «програміст».
Чому так сильно б’є клавіатуру,
Встромивши пильний погляд у консоль?
За морем хвиль в простій карикатурі
Червоний колір вигляда Ассоль.
Він теж митець, і вам не зрозуміти
Талант, що проглядає з-під зіниць.
Талант, який зуміє сотворити
Джоконду із нулів і одиниць.
Мета у техногенного естета –
Єдина з-поміж всіх винагород,
Мов Нобелівська премія поету –
Творити неземний КРАСИВИЙ КОД.
Та за невинність і благу ідею
Доводиться відповісти сповна.
Викльовують щоночі Прометея
Масштаби, складність, баги і ціна.
І в той момент, коли надії промінь
Згасає в довгих лабіринтах if,
Коли у коді вже атака клонів,
Проект, не народившись, застарів.
І саме тут, мов грім посеред неба
Ідея розкривається мені:
Щоби перемогти в такій війні,
Не тактика потрібно, а стратега!
Осмисливши всілякі «проти» й «за»
Стратегій як зразків проектування,
Відразу ставим собі запитання:
«А де ж тут Ахіллесова П’ята?»
Геть сумніви! Не пахне тут обманом,
Немає тут Троянського коня.
Найбільший із усіх гріхів стратегій –
Це фатум вибору для користувача.
Ода стратегічному програмуванню
Сідаючи за свій робочий стіл
З запасами ентузіазму й кави,
Заходить у систему технофіл –
І зразу у редактор Сі чи Джави.
«Все зрозуміло», — скажем ми собі,
Діагноз встновивши однозначно.
Зітхнувши, нарікаєм необачно
Йому подібних словом «програміст».
Чому так сильно б’є клавіатуру,
Встромивши пильний погляд у консоль?
За морем хвиль в простій карикатурі
Червоний колір вигляда Ассоль.
Він теж митець, і вам не зрозуміти
Талант, що проглядає з-під зіниць.
Талант, який зуміє сотворити
Джоконду із нулів і одиниць.
Мета у техногенного естета –
Єдина з-поміж всіх винагород,
Мов Нобелівська премія поету –
Творити неземний КРАСИВИЙ КОД.
Та за невинність і благу ідею
Доводиться відповісти сповна.
Викльовують щоночі Прометея
Масштаби, складність, баги і ціна.
І в той момент, коли надії промінь
Згасає в довгих лабіринтах if,
Коли у коді вже атака клонів,
Проект, не народившись, застарів.
І саме тут, мов грім посеред неба
Ідея розкривається мені:
Щоби перемогти в такій війні,
Не тактика потрібно, а стратега!
Осмисливши всілякі «проти» й «за»
Стратегій як зразків проектування,
Відразу ставим собі запитання:
«А де ж тут Ахіллесова П’ята?»
Геть сумніви! Не пахне тут обманом,
Немає тут Троянського коня.
Найбільший із усіх гріхів стратегій –
Це фатум вибору для користувача.
- +2
- 03 червня 2013, 22:05
- GarfieldUA
Автор має нагороди
Коментарі (1)
RSS згорнути / розгорнути